词典宾戚
宾戚
词语解释
宾戚[ bīn qī ]
⒈ 宾客和亲戚。
引证解释
⒈ 宾客和亲戚。
引唐 韩愈 《和裴仆射相公假山十一韵》：“终朝巖洞间，歌鼓燕宾戚。”
相关词语
- lóng yù shàng bīn龙驭上宾
- bīn tú宾徒
- bīn jiàn rì yuè宾餞日月
- qī jiào戚醮
- sī qī私戚
- bīn zuò宾座
- bīn yǒu宾友
- fán bīn凡宾
- xiū qī休戚
- zhū gān yù qī朱干玉戚
- dǎng qī党戚
- bīn mù宾幕
- jiè láo bīn疥痨宾
- xiū qī yǔ gòng休戚与共
- bīn qì宾器
- xiū qī xiāng guān休戚相关
- bīn yú宾余
- bīn kè宾客
- jiǔ bīn九宾
- zá bīn杂宾
- táo mǔ yāo bīn陶母邀宾
- bīn cuì宾倅
- lái bīn来宾
- nèi qī内戚
- xiāng jìng rú bīn相敬如宾
- huáng qī皇戚
- qī rán戚然
- bīn tiě宾铁
- bīn jìng宾敬
- jiǔ lán bīn sàn酒阑宾散