词典齿芬
齿芬
词语解释
齿芬[ chǐ fēn ]
⒈ 形容谈吐风雅。
引证解释
⒈ 形容谈吐风雅。
引清 曹寅 《秋饮》诗：“故人粲齿芬，房櫳閟幽蕙。”
相关词语
- jū chǐ wèi luò驹齿未落
- yí fēn遗芬
- chǐ qióng齿穷
- yá chǐ zhài牙齿债
- chǐ zhuàng齿壮
- hào chǐ é méi皓齿蛾眉
- chǐ lěng齿冷
- yá chǐ牙齿
- tiě chǐ pá铁齿杷
- zhì chǐ智齿
- chǐ guān齿冠
- hào chǐ hóng chún皓齿红唇
- bì fēn碧芬
- rǎn xū zhǒng chǐ染须种齿
- mò chǐ nán mǐn没齿难泯
- zhì chǐ wǒ tuǒ稚齿婑媠
- fēn xiāng芬芗
- lìng rén qiè chǐ令人切齿
- chǐ jiá xiāng齿颊香
- lì chǐ隶齿
- dá fēn qí达·芬奇
- tiáo chǐ髫齿
- shè fēn麝芬
- chǐ gān chéng féi齿甘乘肥
- chǐ jìn齿尽
- quǎn mǎ chǐ犬马齿
- yōu fēn幽芬
- chéng fēn澄芬
- bìng chǐ病齿
- jiàn chǐ hǔ剑齿虎