词典喘鸣
喘鸣
词语解释
喘鸣[ chuǎn míng ]
⒈ 气喘急而喉鸣。
英stridor;
引证解释
⒈ 气喘急而喉鸣。
引《素问·阴阳别论》：“魄汗未藏，四逆而起，起则熏肺，使人喘鸣。”
国语辞典
喘鸣[ chuǎn míng ]
⒈ 中医上指喘气时因喉间有痰而产生的鸣声。
相关词语
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- chuǎn jí喘急
- míng fèi鸣吠
- míng jīn fù鸣金赋
- míng chún鸣鹑
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- míng áo鸣嗷
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- míng hú鸣鹄
- chuǎn hàn喘汗
- qì chuǎn chuǎn气喘喘
- míng huán鸣环
- míng zhōng gǔ鸣钟鼓
- míng tiáo鸣蜩