词典登云
登云
词语解释
登云[ dēng yún ]
⒈ 谓升于云端。
引证解释
⒈ 谓升于云端。
引汉 王充 《论衡·感虚》：“方今盛夏，雷雨时至，龙多登云。”
南朝 宋 颜延之 《归鸿》诗：“皦洁登云侣，连绵千里飞。”
相关词语
- yún ní云倪
- dēng gāo zì bēi登高自卑
- hēi yún mǔ黑云母
- dēng hào登耗
- qí yún shè齐云社
- kāi yún jiàn rì开云见日
- xiá zhèn yún cóng霞振云从
- dēng jiǎng登讲
- dēng shí登时
- yún mí wù suǒ云迷雾锁
- yún lín云林
- yún jīng云旍
- yún fǎng云舫
- yú dēng鱼登
- yún yōng云墉
- yún jǐn zhāng云锦章
- jìng yún静云
- dēng qī登栖
- dēng xiāng登相
- lǜ yún huán緑云鬟
- hóng yún鸿云
- yún zhàng云瘴
- dēng péng yíng登蓬瀛
- líng yún yì qì凌云意气
- yún jì云髻
- yún shǔ云属
- è liú yún遏流云
- yǔ ài yún huān雨爱云欢
- dēng zhēn登真
- yún pēng云軿