词典凡听
凡听
词语解释
凡听[ fán tīng ]
⒈ 常人的耳目。
引证解释
⒈ 常人的耳目。
引元 辛文房 《唐才子传·杨发》：“工诗，亦当时声韵之伟者……俱瀏亮清新，颇惊凡听。”
相关词语
- fán lóng凡笼
- jí wēn tīng lì即温听厉
- fán cháng凡常
- yǐ tīng倚听
- tīng cǎi听采
- tīng sòng听讼
- chè tīng彻听
- kě tīng shēng可听声
- móu tīng jì xíng谋听计行
- xùn tīng讯听
- tīng duàn听断
- qǔ tīng曲听
- fán bīn凡宾
- tīng tǒng听筒
- tīng nà听纳
- jí tīng极听
- fán nè凡讷
- gé fán chéng shèng革凡成圣
- chān tīng觇听
- wéi mìng shì tīng唯命是听
- fán niàn凡念
- wēi yán sǒng tīng危言耸听
- fán bǐ凡鄙
- cháng lín fán jiè常鳞凡介
- fán jìn凡近
- qǐ lì fā fán起例发凡
- jī tīng缉听
- fán tāi zhuó tǐ凡胎浊体
- cóng tīng从听
- tīng zǐ听子