词典凡徒
凡徒
词语解释
凡徒[ fán tú ]
⒈ 犹言平常人。
引证解释
⒈ 犹言平常人。
引唐 崔国辅 《上何都督履光书》：“国辅 常见君公有谋赞之能，明恤之量，敢以大雅之道而事君公，殊不知君公凡徒见待。”
相关词语
- fán lóng凡笼
- fán cháng凡常
- bīn tú宾徒
- qīng tú轻徒
- zhì tú治徒
- tú láo wú gōng徒劳无功
- shēn tú申徒
- bǎo tú保徒
- sī tú司徒
- mén tú门徒
- fán bīn凡宾
- nì tú逆徒
- yǒu qī tú xíng有期徒刑
- sān qiān tú三千徒
- fán nè凡讷
- gé fán chéng shèng革凡成圣
- xué tú学徒
- fán niàn凡念
- tú xíng徒行
- fán bǐ凡鄙
- wán tú顽徒
- yōu tú优徒
- tāo tiè zhī tú饕餮之徒
- xùn tú训徒
- cháng lín fán jiè常鳞凡介
- fán jìn凡近
- qǐ lì fā fán起例发凡
- fán tāi zhuó tǐ凡胎浊体
- dà sī tú大司徒
- fán mù màn凡木蔓