词典浮荄
浮荄
词语解释
浮荄[ fú gāi ]
⒈ 指露出土外的枯根。喻残年。
引证解释
⒈ 指露出土外的枯根。喻残年。
引明 沉鲸 《双珠记·夫妻永诀》：“你兀自计安危，忘却残躯已是浮荄。”
相关词语
- fú màn浮漫
- fú téng浮腾
- fú shāng浮觞
- fú mǎ tóu浮码头
- fú miù浮谬
- fú chǐ浮侈
- míng fú冥浮
- fú zhōng浮钟
- qīng fú清浮
- fú yán浮岩
- chén fú fǔ yǎng沉浮俯仰
- fú líng浮龄
- fú xiū浮休
- fú tǔ浮土
- fú dàng浮宕
- yú shì shěn fú与世沈浮
- fú yóu shēng wù浮游生物
- xiǎn fú险浮
- fú sī浮思
- fú cí qū shuō浮词曲说
- fú lùn浮论
- fú shēng ruò jì浮生若寄
- yú shì chén fú与世沉浮
- fú yín浮淫
- fú gēn浮根
- yǔ shì fú chén与世浮沉
- fú tóu浮头
- fú yóu浮斿
- fú tóu ér浮头儿
- fú huò浮惑