词典功干
功干
词语解释
功干[ gōng gàn ]
⒈ 犹才干。
引证解释
⒈ 犹才干。
引《三国志·魏志·袁涣传》:“初, 涣 从弟 霸,公恪有功干, 魏 初为大司农,及同郡 何夔 并知名於时。”
相关词语
- fēn cùn zhī gōng分寸之功
- tí gàn提干
- shàng shǒu gōng上首功
- qí gōng棋功
- gān jù干剧
- shōu gōng收功
- gōng jià功架
- wú gōng ér fǎn无功而返
- jiāo gān郊干
- dǎo jí gàn gē倒戢干戈
- tú láo wú gōng徒劳无功
- chóu gōng jǐ xiào酬功给效
- gān dú干渎
- láo ér wú gōng劳而无功
- chóng dé bào gōng崇德报功
- kàng gān rǎo抗干扰
- shuāng gàn霜干
- kè gōng课功
- bù dé ér gōng不德而功
- gān lì干吏
- lín qín gàn林檎干
- nèi gàn内干
- lǐng gàn领干
- bèi gōng倍功
- wú xiāng gān无相干
- dì gōng第功
- xū gōng虚功
- gān qǐ干乞
- bié gàn别干
- gān lán干栏