词典讲亭
讲亭
词语解释
讲亭[ jiǎng tíng ]
⒈ 指四周无墙犹如凉亭的讲堂。
引证解释
⒈ 指四周无墙犹如凉亭的讲堂。
引《明史·儒林传二·欧阳德》：“迁 南京 国子司业，作讲亭，进诸生与四方学者论道其中。”
相关词语
- wú lóu tíng芜蒌亭
- yóu tíng zuì wèi邮亭醉尉
- niǎo niǎo tíng tíng褭褭亭亭
- qì hóng tíng泣红亭
- làn kē tíng烂柯亭
- jiǎng gōng讲供
- kǒu jiǎng shǒu huà口讲手画
- sòng tíng宋亭
- lán tíng xù兰亭序
- jiǎng shì讲释
- shì jiǎng xué shì侍讲学士
- yán jiǎng研讲
- jiǎng yuàn讲院
- duì jiǎng对讲
- wàng hóng tíng望谼亭
- cháng tíng duǎn tíng长亭短亭
- mèng xiè tíng梦谢亭
- jiǎng jiàng讲匠
- jiǎng xù讲叙
- jiǎng róng讲戎
- wǔ jiǎng sì měi五讲四美
- guān tíng官亭
- xì tíng戏亭
- lóu tái tíng gé楼台亭阁
- tíng tíng kuǎn kuǎn亭亭款款
- yàn xǐ tíng燕喜亭
- bàn shān tíng半山亭
- dōu jiǎng shēng都讲生
- tíng yù亭育
- xiǎo jiǎng小讲