词典芦芽
芦芽
词语解释
芦芽[ lú yá ]
⒈ 芦苇的芽，即芦笋。
英reed's bud;
相关词语
- lú dīng芦丁
- máo hú lú bīng毛胡芦兵
- shā lú fú沙芦菔
- lú dí芦荻
- hú lú kē葫芦科
- lú zhú芦竹
- lú piǎo芦莩
- yún yá云芽
- yá tǐ芽体
- yáng yá阳芽
- yá yǎn芽眼
- zī yá滋芽
- yóu hú lú油葫芦
- dòu yá cài豆芽菜
- mài yá麦芽
- máo hú lú bīng毛葫芦兵
- huáng yá dǐng黄芽鼎
- zhū yá珠芽
- líng yá灵芽
- huáng lú黄芦
- cuī yá催芽
- pú lú蒲芦
- jiǔ hú lú酒胡芦
- yá yì芽肄
- dǎ mèn hú lu打闷葫芦
- fāng yá芳芽
- yē yá椰芽
- bèng yá迸芽
- mèn hú lú闷葫芦
- tí hú lú提壶芦