词典盲孔
盲孔
词语解释
盲孔[ máng kǒng ]
⒈ 没有泥浆或其他循环流动介质把钻屑带到地面上的一种钻孔。
英blind hole;
相关词语
- kǒng zhào孔照
- yuè máng乐盲
- bǎi kǒng qiān chuāng百孔千疮
- qiú dào yú máng求道于盲
- fǎ máng法盲
- máng zhàng盲杖
- liù àn kǒng mù六案孔目
- máng mù chóng bài盲目崇拜
- kǒng qiào孔窍
- lì chū yī kǒng利出一孔
- kǒng què shàn孔雀扇
- kǒng jiǎ孔贾
- yǎn kǒng xiǎo眼孔小
- kǒng huái孔怀
- yuán kǒng fāng mù圆孔方木
- kǒng yuē孔约
- shú miàn kǒng熟面孔
- kǒng dòng孔洞
- yī kǒng zhī jiàn一孔之见
- xīn kǒng心孔
- máng fēng sè yǔ盲风涩雨
- bàn wén máng半文盲
- chán yǎn kǒng馋眼孔
- wēi yí kǒng shí威仪孔时
- kǒng xiū孔修
- máng miǎo盲眇
- kǒng yǎn孔眼
- kǒng zhāng孔彰
- kǒng mò孔墨
- kǒng luán孔鸾