词典鸣跸
鸣跸
词语解释
鸣跸[ míng bì ]
⒈ 谓古代帝王出行时扈从喝道开路。
引证解释
⒈ 谓古代帝王出行时扈从喝道开路。
引宋 王明清 《玉照新志》卷二：“龙楼问寝，欣西宫鸣蹕之还。”
相关词语
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- míng fèi鸣吠
- zhù bì驻跸
- míng jīn fù鸣金赋
- hē bì呵跸
- míng chún鸣鹑
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- qiān bì迁跸
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- míng áo鸣嗷
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- míng hú鸣鹄
- míng huán鸣环
- míng zhōng gǔ鸣钟鼓
- míng tiáo鸣蜩