词典鸣吼
鸣吼
词语解释
鸣吼[ míng hǒu ]
⒈ 吼叫。
引证解释
⒈ 吼叫。
引《后汉书·循吏传·童恢》：“一虎低头闭目，状如震惧，即时杀之。其一视 恢 鸣吼，踊跃自奋，遂令放释。”
相关词语
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- chàng hǒu唱吼
- míng fèi鸣吠
- míng jīn fù鸣金赋
- hǒu jiào吼叫
- míng chún鸣鹑
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- míng áo鸣嗷
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- míng hú鸣鹄
- míng huán鸣环
- jīng hǒu鲸吼
- míng zhōng gǔ鸣钟鼓
- míng tiáo鸣蜩