词典鸣簧
鸣簧
词语解释
鸣簧[ míng huáng ]
⒈ 吹笙。
引证解释
⒈ 吹笙。
引《文选·陆云＜为顾彦先赠妇＞诗》：“鸣簧发丹唇，朱絃绕素腕。”
刘良 注：“簧，笙也。”
相关词语
- huáng zèn簧谮
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- míng fèi鸣吠
- míng jīn fù鸣金赋
- huáng kǒu lì shé簧口利舌
- míng chún鸣鹑
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- shuāng huáng双簧
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- míng áo鸣嗷
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- míng hú鸣鹄
- míng huán鸣环
- gǔ huáng鼓簧
- míng zhōng gǔ鸣钟鼓