词典排顿
排顿
词语解释
排顿[ pái dùn ]
⒈ 安排；准备。
引证解释
⒈ 安排；准备。
引《金史·张炜传》：“宣宗 迁 汴，佐尚书右丞 胥鼎 前路排顿，及修 南京 宫闕。”
相关词语
- dùn ěr顿尔
- pái chū排出
- pái nì排溺
- pái xuān排揎
- pái jié排讦
- dùn kè顿刻
- niē guài pái kē捏怪排科
- duàn dùn断顿
- pái tuī排推
- jiǎn dùn蹇顿
- dùn jiào顿教
- pái hén排拫
- bìn pái摈排
- pái wū排污
- dùn bèi顿惫
- tà dùn蹋顿
- pái zhú排逐
- pái kāng zhàng fēng排糠障风
- dì dùn递顿
- pái chú yì jǐ排除异己
- hēi dùn dùn黑顿顿
- kēng qiǎng dùn cuò铿镪顿挫
- dùn fàng顿放
- dùn shēn顿身
- pái chā排插
- pái huò排货
- pái qiáng排墙
- yáo shǒu dùn zú摇首顿足
- pái bìn排摈
- dùn zhōu顿舟