词典时谷
时谷
词语解释
时谷[ shí gǔ ]
⒈ 应时的谷物，新谷。
引证解释
⒈ 应时的谷物，新谷。
引《宋书·礼志四》：“羞用酒脯时穀，礼以赤璋纁币。”
相关词语
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- pì gǔ fēng liú辟谷封留
- bō gǔ波谷
- shí mù时暮
- niǎo gǔ鸟谷
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- gǔ fēng谷风
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- qián gǔ shī yé钱谷师爷
- shí shí kè kè时时刻刻
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- bǐng gǔ禀谷
- shí guāi yùn chuǎn时乖运舛
- ruò shí若时
- bó shí伯时
- kè shí课时
- tǔ yù hún吐谷浑
- shí jì时祭
- dìng shí zhōng定时钟
- jiǔ gǔ九谷