词典时顺
时顺
词语解释
时顺[ shí shùn ]
⒈ 犹顺时。
引证解释
⒈ 犹顺时。
引《左传·成公十六年》：“用利而事节，时顺而物成。”
南朝 宋 谢灵运 《撰征赋》：“处险夷以解挫，弘忧虞以时顺。”
相关词语
- shí huì时晦
- shùn fēng shǐ duò顺风使舵
- shùn làng顺浪
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shùn jiàn顺谏
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- qì nì guī shùn弃逆归顺
- shùn fēng chě fān顺风扯帆
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- shí shí kè kè时时刻刻
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- ē zhì shùn qíng阿旨顺情
- shí guāi yùn chuǎn时乖运舛
- ruò shí若时
- bó shí伯时
- bǎi shùn百顺
- kè shí课时
- shí jì时祭
- dìng shí zhōng定时钟
- bù wù nóng shí不误农时