词典时友
时友
词语解释
时友[ shí yǒu ]
⒈ 当时的好友。
引证解释
⒈ 当时的好友。
引唐 储光羲 《苏十三瞻登玉泉寺峰入寺中见赠作》诗：“逖听多时友，招邀及浮贱。”
相关词语
- shí huì时晦
- yǒu yú友于
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- wén zhāng sì yǒu文章四友
- miàn yǒu面友
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- xuè yǒu bìng血友病
- shí shí kè kè时时刻刻
- xiǎo yǒu小友
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- bīn yǒu宾友
- shí guāi yùn chuǎn时乖运舛
- líng yǒu灵友
- ruò shí若时
- tóng chuāng hǎo yǒu同窗好友
- bó shí伯时
- kè shí课时
- shí jì时祭
- dìng shí zhōng定时钟