词典时韵
时韵
词语解释
时韵[ shí yùn ]
⒈ 当时流行的曲调。
引证解释
⒈ 当时流行的曲调。
引唐 孟郊 《游华山云台观》诗：“夜闻明星馆，时韵女萝絃。”
相关词语
- yùn zhāng韵章
- shí huì时晦
- yī wǎn fàn shí一碗饭时
- shí yí shì qiān时移事迁
- shí mù时暮
- shí zé时泽
- ān shí chǔ shùn安时处顺
- yùn lüè韵略
- hè hè shí míng赫赫时名
- shí shàng时上
- shí yùn bù qí时运不齐
- fāng shí芳时
- shí qù时趣
- tiáo shí髫时
- shí shí kè kè时时刻刻
- yùn dù韵度
- yī shí zhī xuǎn一时之选
- shùn shí ér dòng顺时而动
- shí yí wù huàn时移物换
- yùn fù韵腹
- shí guāi yùn chuǎn时乖运舛
- ruò shí若时
- bó shí伯时
- kè shí课时
- shí jì时祭
- dìng shí zhōng定时钟
- yùn yán韵言
- shān shuǐ yùn山水韵
- bù wù nóng shí不误农时
- bèi shí倍时