词典啼鸣
啼鸣
词语解释
啼鸣[ tí míng ]
⒈ 鸣叫。
英the cry of birds or animals;
引证解释
⒈ 鸣叫。
引《诗刊》1978年第2期：“是百灵鸟在沙滩上啼鸣？是大马哈在江中心撒欢？”
相关词语
- tí háo啼号
- míng gù鸣顾
- míng qì鸣砌
- míng dào鸣盗
- míng jiū鸣鸠
- míng fèi鸣吠
- míng jīn fù鸣金赋
- míng chún鸣鹑
- tí hū啼謼
- míng shā鸣沙
- lù míng kè鹿鸣客
- míng cí鸣雌
- míng zhēng鸣钲
- tí jiào啼叫
- yuè jiǎ míng jūn越甲鸣君
- niǎo míng jiàn鸟鸣涧
- wā míng gǔ chuī蛙鸣鼓吹
- míng yù鸣玉
- mó míng lè qì膜鸣乐器
- guā tí呱啼
- míng shù鸣漱
- guàn míng鹳鸣
- wā míng gǒu fèi蛙鸣狗吠
- fèng míng凤鸣
- jiá yù míng jīn戛玉鸣金
- míng áo鸣嗷
- pìn zhòu míng chén牝咮鸣辰
- míng hú鸣鹄
- zhān tí詀啼
- liǔ qì huā tí柳泣花啼