词典顽聋
顽聋
词语解释
顽聋[ wán lóng ]
⒈ 丧失听觉。比喻暗于事理。
引证解释
⒈ 丧失听觉。比喻暗于事理。
引唐 孟郊 《秋怀》诗之十：“习乐莫习声，习声多顽聋。”
相关词语
- bù yǎ bù lóng不哑不聋
- lóng chéng聋丞
- wán bēn顽奔
- wán xiào顽笑
- xiǎo wán小顽
- wán gěng bù huà顽梗不化
- chǔn wán蠢顽
- jǐng kuì jué lóng警愦觉聋
- wán rǒng顽冗
- zhèng zhāo sòng lóng郑昭宋聋
- tuī lóng zhuāng yǎ推聋妆哑
- wán lǔ顽鲁
- lóng yǎ zhèng聋哑症
- wán bèi顽惫
- bù chī bù lóng不痴不聋
- wán míng顽冥
- zhì wán滞顽
- wán nú顽驽
- wán shān顽山
- wán xì顽戏
- zhuāng lóng zuò yǎ妆聋做哑
- wán nüè顽虐
- wán mò顽墨
- wán cái顽才
- wán fú顽福
- wán cí顽磁
- wán piáo顽朴
- wán tú顽徒
- xǐng kuì zhèn lóng醒聩震聋
- wán fǔ顽腐