词典晓识
晓识
词语解释
晓识[ xiǎo shí ]
⒈ 知晓,了解。
引证解释
⒈ 知晓,了解。
引《后汉书·桓荣传》:“庄 以童蒙,学道九载,而典训不明,无所晓识。”
《新唐书·叛臣传上·仆固怀恩》:“怀恩 善战鬭,晓识戎情,部分谨严。”
相关词语
- shí lǚ识履
- shí miàn识面
- tú shí图识
- jì shí纪识
- xiǎo yù晓谕
- màn shí漫识
- hēi shí嘿识
- xiǎo wèi晓慰
- jì xiǎo lán纪晓岚
- zì shí自识
- gāo míng yuǎn shí高明远识
- jiù shí旧识
- xiǎo jī晓鸡
- dòng shí洞识
- rèn shí lùn仞识论
- shí jiě识解
- shí shí zhī wù识时知务
- xiǎo lòu晓漏
- jiǎn shí谫识
- xiǎo zì晓字
- míng zhòng shí àn名重识暗
- qián yì shí潜意识
- yǔ yán shí bié语言识别
- xiǎo lái晓来
- shí zhí识职
- tí shí题识
- xiǎo shí小识
- xiǎo zhuāng晓妆
- gòng shí共识
- xiǎo mèng晓梦