词典悬冰
悬冰
词语解释
悬冰[ xuán bīng ]
⒈ 一种在悬崖或陡坡边缘突然崩塌的冰体或冰原。
英hanging glacier;
引证解释
⒈ 悬挂着的冰柱。
引北周 庾信 《梅花》诗：“树动悬冰落，枝高出手寒。”
相关词语
- xuán kuà悬跨
- xuán sī悬丝
- huàn ruò bīng shì涣若冰释
- xuán kuài悬块
- xuán mù悬慕
- mài bīng卖冰
- bīng jìng冰镜
- xuán jué悬决
- xuán yìng悬应
- xuán jiǎn悬剪
- xuán hú shè shǐ悬弧射矢
- chún xuán鹑悬
- bīng nǎo冰脑
- xuán chuí悬垂
- xuán tiāo悬挑
- yǐn bīng nèi rè饮冰内热
- zuān bīng qiú huǒ钻冰求火
- yáng bīng阳冰
- xuán jīn悬金
- xuán dài悬带
- bīng hǎi冰海
- hán bīng rú bò含冰茹檗
- huá bīng滑冰
- xuán yá悬崖
- huà shuǐ lòu bīng画水镂冰
- xuán guī jì yú悬龟系鱼
- ruò shè yuān bīng若涉渊冰
- bīng huī冰晖
- bīng cán sī冰蚕丝
- bīng xiāo yún sàn冰消云散